Объявление функції

function a(){
    console.log('assgbfxv')
return ('this is to return'+'data')
}

• через константу щоб її потім випадково не змінили

const a=()=> {
    console.log('Hey there')
}

• через константу щоб її потім випадково не змінили

const multiply = function (x, y, z) {
  console.log(x * y * z);
};

const myFuncrion = function(a,b){
    let c
    a=a+1
    c=a+b
    return c
}
myFuncrion (5,6)

// Звичайне оголошення функції
function classicAdd(a, b, c) {
  return a + b + c;
}

// Те саме стрілочною функцією
const arrowAdd = (a, b, c) => {
  return a + b + c;
};

Якщо параметр один, його можна оголошувати без круглих дужок.

const add = a => {
  return a + 5;
};

Якщо параметри відсутні, то обов'язково повинні бути порожні круглі дужки.

const greet = () => {
  console.log("Hello!");
};

// До
function classicAdd(a, b, c) {
  return a + b + c;
}

// Після
const arrowAdd = (a, b, c) => a + b + c;

//funcWithCallback - просто функція
//callbackfunc- змінна куди будемо передавати посисалання на функцию (тільки посилання а не виклик самої функції)

function funcWithCallback (callbackfunc) {
    callbackfunc()
}

//описуємо функцию що буде у нас як коллбек та її функціонал
function prinnn(){
    console.log('fdgdbfb')
}

//А теперь визиваємо просто функцію у котру у якості параметра передаємо іньшу функцію, а в середині ця функція буде визиватись і виконуватись
funcWithCallback(prinnn)

- коротка стрілочна функція

const myArray   =  [1, 2, 3]
const myArray2 = myArray.map(elementOfMassiv=>elementOfMassiv*3)

- повна стрілочна функція

const myArray   =  [1, 2, 3]
const myArray2 = myArray.map((elementOfMassiv)=>{
return elementOfMassiv*3
})

- анонімний функціональний вираз

const myArray   =  [1, 2, 3]
const myArray2 = myArray.map(function (elementOfMassiv){
return elementOfMassiv*3
})

Приклад: Функція має повертати масив імен усіх користувачів (властивість name) із масиву users.

const getUserNames = (array) => {
  const newArray = [];

  array.forEach(element => {
    newArray.push(element.name);
  });

  return newArray;
};

function greet(username = "Guest") {
  console.log(`Hello, ${username}!`);
}

змінна (псевдомасив) за замовченням куди будуть передаватись усі передані аргументи

function multiply() {
  let total = 1;

  for (const arg of arguments) {
    total *= arg;
  }

  return total;
}

console.log(multiply(1, 2, 3)); //  6

У стрілочних функцій немає локальної змінної arguments, що містить усі аргументи. Якщо необхідно зібрати всі аргументи в масив, використовується операція rest.

const add = (...args) => {
  console.log(args);
};

add(1, 2, 3); // [1, 2, 3]

(…rest). Це спеціальний синтаксис, який дозволяє зібрати групу незалежних елементів у масив. Тих що не попали у очикувані параметри. Замість rest може бути люба назва. Головне синтаксис. Використовуєтся при описі функції.

function multiply(first, second, ...args) {
  console.log(first, second, args);
}

multiply(1, 2); // 1 2
multiply(1, 2, 3); // 1 2 [3] 
multiply(1, 2, 3, 4); // 1 2 [3, 4]

У стрілочних функцій немає локальної змінної arguments, що містить усі аргументи. Якщо необхідно зібрати всі аргументи в масив, використовується операція rest.

const add = (...args) => {
  console.log(args);
};

add(1, 2, 3); // [1, 2, 3]

(…spread) оператор розпилення. Коли функціонал використовується при виклику функції, він перетворює масив на список аргументів.

const temps = [14, -4, 25, 8, 11];
console.log(...temps); // 14 -4 25 8 11  набір окремих чисел 
console.log(Math.max(...temps)); // 25

const user = {
  username: "Poly",
  showThis() {
    console.log(this);
  }
};

user.showThis(); // {username: "Poly", showThis: ƒ}

присвоюємо цю функцію властивості об'єкта і викликаємо її як метод цього об'єкта.

"use strict";

function showThis() {
  console.log("this in showThis: ", this);
}

const user = {
  username: "Poly",
};

user.showContext = showThis;

// Викликаємо в контексті об'єкта
user.showContext(); // this in showThis: {username: "Poly", showContext: ƒ}

// Викликаємо в глобальному контексті
showThis(); // "this in showThis: undefined"

foo.call(thisArg, arg1, arg2, ...)

• thisArg — об'єкт, який ми хочемо встановити як контекст (значення this) для функції
• arg1, arg2, … — необов'язкові аргументи, які будуть передані функції

Метод call викликає функцію foo так, що значення this у функції буде посилатися на об'єкт thisArg, і також передає їй аргументи arg1, arg2 тощо.

Метод apply є аналогом методу call. Відмінність у тому, що в методі apply() синтаксис передачі аргументів вимагає масиву, навіть якщо аргументи функції — це окремі значення.

foo.apply(thisArg, [arg1, arg2, ...])

Метод bind створює і повертає нову функцію, яка має заздалегідь встановлений контекст, і ця нова функція може бути викликана пізніше з будь-якими аргументами.

const boundFoo = foo.bind(thisArg, arg1, arg2, ...)

Приклад

"use strict";

const customer = {
  username: "Jacob",
	sayHello() {
		console.log(`Hello, ${this.username}!`);
  }
};

customer.sayHello(); // "Hello, Jacob!"

const greet = customer.sayHello.bind(customer);

greet(); // "Hello, Jacob!"

Коли ми використовуємо bind(), ми створюємо нову функцію greet. Ця нова функція завжди матиме правильний контекст і може використовувати властивість username об'єкта customer.