Запроси до HTTP / Api

Набір властивостей і методів, які дозволяють відправляти, отримувати та обробляти ресурси із сервера.

fetch("https://jsonplaceholder.typicode.com/users")
  .then(response => {
    // Response handling
  })
  .then(data => {
    // Data handling
  })
  .catch(error => {
    // Error handling
  });

Довідник HTTP-кодів

• 1XX — мають інформаційне призначення
• 2XX — коди успішного проведення операції
• 3XX — описують усе, що пов'язано з перенаправленням (redirect)
• 4XX — вказують на помилки з боку клієнта
• 5XX — вказують на помилки з боку сервера

• 200 (OK) — стандартна відповідь для успішних HTTP-запитів.
• 201 (Created) — стандартна відповідь для HTTP-запиту, який привів до успішного створення ресурсу.
• 400 (Bad Request) — запит не може бути оброблений через неправильний синтаксис запиту або іншу помилку клієнта.
• 401 (Unauthorized) — для доступу до ресурсу вимагається авторизація.
• 403 (Forbidden) — у клієнта немає дозволу на доступ до цього ресурсу.
• 404 (Not Found) — у цей час ресурс не знайдений. Можливо, він був видалений або ще не існує.
• 500 (Internal Server Error) — загальна відповідь на непередбачений збій сервера, якщо відсутня конкретніша інформація.

Значення промісу, який повертає метод fetch() — це об'єкт зі службовою інформацією про стан відповіді сервера. Цей об’єкт є екземпляром класу Response, який включає різні методи та властивості. Залежно від типу отримуваного контенту, використовуються різні методи для перетворення тіла відповіді у дані.

• json() — парсить дані у JSON-форматі.
• text() — парсить дані у простому текстовому форматі, наприклад .csv (табличні дані).
• blob() — парсить дані, що описують файл, наприклад, зображення, аудіо або відео.

У прикладі нижче в першому методі then() виконується перевірка статусу відповіді й перетворення даних у правильний формат (парсинг) у разі успішного результату або явне створення помилки, щоб обробити невдалий HTTP-запит у методі catch().

fetch("https://jsonplaceholder.typicode.com/users")
  .then(response => {
    if (!response.ok) {
      throw new Error(response.status);
    }
    return response.json();
  })
  .then(data => {
    // Data handling
		console.log(data);
  })
  .catch(error => {
    // Error handling
		console.log(error);
  });

• POST — створити новий ресурс
• GET — отримати набір ресурсів або один ресурс
• PUT — оновити існуючий або створити новий ресурс
• PATCH — оновити існуючий ресурс
• DELETE — видалити ресурс

const options = {
	method: "GET"
};

fetch("<https://jsonplaceholder.typicode.com/users>", options)
  .then(response => {
    if (!response.ok) {
      throw new Error(response.status);
    }
    return response.json();
  })
  .then(data => {
    // Data handling
  })
  .catch(error => {
    // Error handling
  });

Для GET-запиту вказувати його в опціях fetch не потрібно, це метод запиту за замовчуванням.

Заголовки містять службову інформацію, що стосується запиту або відповіді. Наприклад:

• Текстовий файл, який містить HTML, буде описаний типом text/html.
• Якщо текстовий файл містить CSS, він буде описаний як text/css.
• Дані у форматі JSON будуть описані як application/json.

Наприклад, якщо ми хочемо явно вказати, що у відповіді від бекенда ми очікуємо тільки JSON, то для цього додаємо заголовок Accept зі значенням application/json.

fetch("https://jsonplaceholder.typicode.com/users", {
  headers: {
    Accept: "application/json",
  },
}).then(response => {
  // ...
});

За замовчуванням HTTP-запит можна робити тільки в рамках поточного сайту. При спробі запиту на інший домен, порт або протокол (тобто при спробі виконати кросдоменний запит), браузер видає помилку. Це зроблено з міркувань безпеки, і права доступу налаштовуються на бекенді. Якщо бекенд не підтримує кросдоменні запити, фронтенд-розробник нічого не зможе з цим зробити у своєму коді. На кожному запиті браузер сам додає HTTP-заголовок Origin, де вказує адресу вебсторінки, яка хоче зробити HTTP-запит. Наприклад, якщо ми робимо fetch-запит із вебсторінки https://my-site.com/about на https://my-api.com/users, то заголовки будуть наступними:

GET /users
Host: my-api.com
Origin: <https://my-site.com>

Метод отримання або відправлення даних з подальшим оновленням інтерфейсу за цими даними, без потреби перезавантаження сторінки. Завдяки цьому зменшується час відгуку і вебсторінка стає інтерактивнішою. Незважаючи на те, що в назві технології присутній XML, у сучасному інтернеті його замінив JSON, а назву залишили як данину пам'яті. AJAX трактується як будь-яке спілкування з сервером без перезавантаження сторінки.

const fetchUsersBtn = document.querySelector(".btn");
const userList = document.querySelector(".user-list");

fetchUsersBtn.addEventListener("click", () => {
  fetch("<https://jsonplaceholder.typicode.com/users>")
    .then((response) => {
      if (!response.ok) {
        throw new Error(response.status);
      }
      return response.json();
    })
    .then((users) => {
      const markup = users.map((user) => {
				return `<li>
	          <p><b>Name</b>: ${user.name}</p>
	          <p><b>Email</b>: ${user.email}</p>
	          <p><b>Company</b>: ${user.company.name}</p>
	        </li>`;
        })
        .join("");

			userList.insertAdjacentHTML("beforeend", markup);
    })
    .catch((error) => console.log(error));
});

Символ ? вказує на початок параметрів запиту. Кожен параметр — це пара ім'я=значення.

fetch("https://jsonplaceholder.typicode.com/users?_limit=7&_sort=name")